Епіграфії

Вічна пам'ять про тебе в серцях рідних.

 

****

 

Слова й сльози неспроможні передати всю глибину нашого горя.

 

****

 

І вийдуть ті, хто творив добро,
У воскресіння життя.

 

****

 

Блаженні плачучі:
тому що вони утішаться.

 

****

 

Ти завжди в пам'яті нашої.

 

****

 

Смерть є всьому заспокоєння.

 

****

 

Отче, у руки твої передаю дух мій.

 

****

 

Словами не висловити, слізьми не виплакати - Наше горе.

 

****

 

Ти завжди в наших серцях.

 

****

 

Ти пішов з життя, а із серця - ні.

 

****

 

Спочивай, милий порох, до радісного ранку!

 

****

 

Світлий, чистий образ твій завжди з нами.

 

****

 

Тому, хто дорогий був при житті,
Від тих, хто любить і вболіває.

 

****

 

Немає більше горя, чим гіркота від втрати.

 

****

 

Тебе живою уявити легко так,
Що в смерть твою повірить неможливо.

 

****

 

Ви, листочки, не шуміть, нашу маму не будіть.

 

****

 

Пішовши з життя, все ще живеш
Ти, в наших помислах і мріях.

 

****

 

Не виразити словами всієї скорботи й сум,
У серцях і пам'яті завжди ти з нами.

 

****

 

Спи, донечко, улюблена, спокійно,
Ти свій короткий шлях пройшла чесно й радісно.

 

****

 

Спасибі за разом прожиті роки...

 

****

 

Спи спокійно, дорогий сину.

 

****

 

В серцях людей залишив слід,
Пам'ять про тебе вічно жива.

 

****

 

Світла пам'ять про тебе
Назавжди залишиться в наших серцях.

 

****

 

Не виміряти біль наш, і в сльозах не пролити,
Ми тебе, як живого - будемо вічно любити.

 

****

 

«Я дівчиною, нареченою вмерла...»

 

****

 

«Нарешті щасливий».

 

****

 

Людині, котра побачила ангела.

 

****

 

«Поспішайте робити добро!»

 

****

 

Тепло душі твоєї залишилось разом з нами.

 

****

 

Коли йде близька людина,
В душі залишається порожнеча,
Яку нічим не залікувати.

 

****

 

Все було в ньому - душа, талант, краса,
Іскрилось все для нас, як світла мрія.

 

****

 

Світлий образ твій у пам'яті нашій.

 

****

 

Ти рано пішов від нас, наш улюблений,
Відніс наше щастя й радість.

 

****

 

Тихіше, берези, Листям не шуміть,
Сина ............... Ви мені не будіть!

 

****

 

Ангеле мій рідний, вибач - винна,
Що не була в годину смерті поруч із тобою.

 

****

 

Як багато нашого пішло з тобою,
Як багато твого залишилося з нами.

 

****

 

Пам'ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях.

 

****

 

Тому, хто дорогим був при житті,
Від тих, хто любить і скорбить.

 

****

 

Однією зіркою стало менше на землі,
Однією зіркою стало більше на небі.

 

****

 

І серцю боляче, і горю немає кінця.

 

****

 

Чому так рано нас залишив,
Так рано в вічність відійшов?

 

****

 

Пробач!
Ще побачимось знову з тобою.

 

****

 

Лежав би ти - читав би я.

 

****

 

Яким же жартом є наше земне життя!
Так думав я. Тепер же - я це знаю.

 

****

 

Вічно буде про тебе сльоза матері,
Смуток батька, самотність брата,
Скорбота бабусі й дідуся.

 

****

 

Великої скорботи не виміряти,
Слізьми горю не зарадити.

 

****

 

Вічна пам'ять про тебе в серцях рідних.

 

****

 

Любимо тебе, пишаємся тобою,
І в пам'яті нашій завжди ти живий.

 

****

 

Як на трояндах краплі роси,
На щоках моїх краплі сльози.

 

****

 

Спи спокійно, милий син,
Всі тебе ми любимо,
Пам'ятаєм і скорбим.

 

****

 

Спорожніла без тебе земля.

 

****

 

Був праведний і непорочний і ходив перед Богом!

 

****

 

І віддячить Господь за справу твою,
І буде тобі повна нагорода від Господа Бога,
До якого ти прийшов, щоб заспокоїтись під Його крилами!

 

****

 

Що це за пам'ятник, котрий я зараз бачу?
Це могила людини Божої!

 

****

 

Помер він у добрій старості,
Насичений життям,
Багатством і славою...

 

****

 

Життя моє - подих!

 

У вічній пам'яті праведний буде;
Не боїться він звістки лихої!

 

****

 

Повернути не можна,
Забути неможливо.

 

****

 

От і ВСЕ.

 

****

 

І нудно, і сумно,
І нема кому руки подати.

 

****

 

Слова і сльози неспроможні передати
Всю глибину нашого горя.

 

****

 

Ти завжди в пам'яті нашій.

 

****

 

Кохана людина не вмирає,
Вона з нами просто жити перестає.

 

****

 

Як рано ти пішов, рідний,
Залишивши нам сум і біль.

 

****

 

Ти пам'ять щастя,
Що помчалось геть.

 

****

 

Земний шлях короткий,
Пам'ять вічна.

 

****

 

Тому, хто дорогим був при житті,
Від тих, хто любить і скорбить.

 

****

 

Немає таких слів, щоб виразити
Весь біль і скорботу душі нашої.

 

****

 

Тепло душі твоєї 
залишилось разом з нами.

 

****

 

І серцю боляче, 
I горю немає кінця.

 

****

 

Любимо тебе,
і в пам'яті нашій завжди ти жива.

 

**** 

 

У серцях людей, залишивши слід,
Пам'ять про тебе вічно жива.

 

****

 

Що можна виразити словами,
Якщо серце оніміло? Ти, Господи вчинив,
Що завгодно тобі.

 

****

 

Люблячі тебе

 

****

 

В руки твої, Господи,
Віддаю дух мій.

 

****

 

В цей день весна уже стояла
І серце так хотіло жити.
Тебе в нас, дорогий, не стало
І ми не в силах щось зробити.

 

****

 

Хай зігрівають твою домовину
Сонечко вдень, а місяць в ночі
Вічная пам’ть тобі

 

****

 

Останній дар тому,
Хто за життя був найдорожчий,
Про кого пам’ять вічно дорога

 

****

 

Без вас нам світ не милий,
Без вас нам радості нема

 

****

 

І діти, й онуки – все в мене було,
Ще б жити й любити, та сонце зайшло.

 

****

 

Не вистачає слів, щоб передати
Великий біль тяжкої втрати.

 

****

 

Стоїмо над твоєю могилою,
І слізьми поливаємо її
І не віриться, рідний…,
Що в могилі оцій лежиш ти

 

****

 

Важкої втрати пекучий біль
Заповнить нас, не вляжеться з роками

 

****

 

Самотня доля у житті не раз
Ще нагадає, що вас нема з нами.

 

****

 

Життя забрала мить трагічна
У цвіті мрій і творчих сил
І лине пам’ять птаха вічна
Над змахом дужих його крил

 

****

 

Посіяла людям літа свої літочка – житом,
Навчила дітей, як на світі по совісті жити.
Зітхнула… і тихо пішла за межу

 

****

 

Немає в морі стільки крапель,
Немає в степу стільки рос,
Щоб обмити наше горе
І гіркоту пролитих сльоз.

 

****

 

Ми стежку до вас протоптали
Сльозами її пролили,
Усі ми вас дуже любили
І пам’ять про вас збережем назавжди.

 

****

 

Боже милістю Твоєю суди нас
І спаси нас Іменем Твоїм.

 

****

 

Пішов рідненький ти від нас
В самому розквіті життя
І в нашій пам’яті навіки, тобі не буде забуття

 

****

 

Прощайте, рідні,
Зла доля розлучила нас.
Я так хотів ще жити, дітей ростити і веселити вас.

 

****

 

Скільки пролито сліз, скільки болю,
Дорікань на життя і долю.
Залишились без донечки ми,
Осиротілими стали людьми.

 

****

 

Мене вже не чекайте, до вас я не прийду.
До мене не спішіть, я вас підожду.

 

****

 

Мій муже, тато, наш дідусь, прощай у гробі нині.
В далеку даль пішов від нас, залишив жаль родині.

 

****

 

Буйно вітри не шумить, нашого ( ….. ) не будіть.
Нехай він спить спокійним сном під цим святим хрестом.

 

****

 

У розквіті віку твого молодого, навіки закрились очі твої,
А те, що тебе врятувати не зуміли,
Прости наша (наш ) рідний ( на ), прости.

 

****

 

Хоч рано пішов ( ла ) від нас, і горю нашому немає меж.
Ти вічно в пам’яті живеш.

 

****

 

Пішов ( ла ) у вічність ти від нас, до вічного спокою.
А нам лишився тяжкий жаль і смуток за тобою.

 

****

 

Сум великий тату ти залишив нам,
Спи спокійно наш рідненький, і ми будем там.

 

****

 

Як прийдете на могилу, низько поклоніться.
І за мене й мою душу щиро помоліться.

 

****

 

Біль серце стискає гірко плаче душа,
Більшого горя немає як втрата твого життя.

 

****

 

Затихло серце що вміло любити,
Спогад лишило як добро творити.

 

****

 

Тож нехай буде щаслива дорога,
Щоб вона тебе завела до самого Бога.

 

****

 

Рідненький наш, хоч мало ти прожив
Життя бурхливо, мов ріки,
Ти пам’ять нам про себе залишив
І з нами житимеш навіки.

 

****

 

Хто мимо проходить моєї могили.
То боляче дуже мені
Хай стане, погляне на квіти пахучі
Политі сльозами моїх батьків.

 

****

 

Спустіться тихо на коліна і низько голову склоніть.
Йому судилась домовина у розквіті юнацьких літ.

 

****

 

Хоч рано з цим світом розстався,
Та в наших серцях ти навіки зостався.

 

****

 

Багато ще жити на думці було,
І може прожив(ла) та сонце зайшло.

 

****

 

Тернисту дорогу без щастя і долі
Прожив ти на рідній землі
Тож вічную пам’ять і небо любові
Хай Бог милосердний дарує тобі.

 

****

 

Господи до Тебе возношу душу мою.

 

****

 

Не корись ти ніколи журбі
Вічная пам’ять, дорогий(га) тобі.

 

****

 

Навіщо так рано покинув ти нас,
Твій образ прекрасний навіки вже згас.
Не в силах змиритись з судьбою такою
І плачемо рідний(на) ми всі за тобою.

 

****

 

Ти ще не проспівала усіх своїх пісень
І без пори замовкла, наша пташко
Упала тінь на ясний білий день,
Без тебе сумно нам і жити дуже тяжко.

 

****

 

Ще трохи прожити на думці було,
Та сонце погасло, за хмари зайшло.

 

****

 

Той день, коли твій розум згас
І серце перестало битись
Став самим страшним днем для нас
І ми не можем з цим миритись.

 

****

 

Пішов від нас ти дуже рано
Ніхто не зміг тебе спасти.
На серці в нас глибока рана,
Поки живі ми з нами ти.

 

****

 

Тебе сховали чорні хвилі
У свій холодний вир води.
І пам’ять чайкою кигиче
З тієї миті, з того дня,
І мати плаче – жити кличе,
І тужить вся твоя рідня.

 

****

 

Осиротіла наша хата нема тебе, твоїх порад,
Ніхто нам мами(тата) не замінить
І горе тяжче у стократ.

 

****

 

Ми плачем над могилою твоєю
В такий сумний і важкий час.
Лежи покритий тут землею покинув дуже рано нас.