Епіграфії
Вічна пам'ять про тебе в серцях рідних.
****
Слова й сльози неспроможні передати всю глибину нашого горя.
****
І вийдуть ті, хто творив добро,
У воскресіння життя.
****
Блаженні плачучі:
тому що вони утішаться.
****
Ти завжди в пам'яті нашої.
****
Смерть є всьому заспокоєння.
****
Отче, у руки твої передаю дух мій.
****
Словами не висловити, слізьми не виплакати - Наше горе.
****
Ти завжди в наших серцях.
****
Ти пішов з життя, а із серця - ні.
****
Спочивай, милий порох, до радісного ранку!
****
Світлий, чистий образ твій завжди з нами.
****
Тому, хто дорогий був при житті,
Від тих, хто любить і вболіває.
****
Немає більше горя, чим гіркота від втрати.
****
Тебе живою уявити легко так,
Що в смерть твою повірить неможливо.
****
Ви, листочки, не шуміть, нашу маму не будіть.
****
Пішовши з життя, все ще живеш
Ти, в наших помислах і мріях.
****
Не виразити словами всієї скорботи й сум,
У серцях і пам'яті завжди ти з нами.
****
Спи, донечко, улюблена, спокійно,
Ти свій короткий шлях пройшла чесно й радісно.
****
Спасибі за разом прожиті роки...
****
Спи спокійно, дорогий сину.
****
В серцях людей залишив слід,
Пам'ять про тебе вічно жива.
****
Світла пам'ять про тебе
Назавжди залишиться в наших серцях.
****
Не виміряти біль наш, і в сльозах не пролити,
Ми тебе, як живого - будемо вічно любити.
****
«Я дівчиною, нареченою вмерла...»
****
«Нарешті щасливий».
****
Людині, котра побачила ангела.
****
«Поспішайте робити добро!»
****
Тепло душі твоєї залишилось разом з нами.
****
Коли йде близька людина,
В душі залишається порожнеча,
Яку нічим не залікувати.
****
Все було в ньому - душа, талант, краса,
Іскрилось все для нас, як світла мрія.
****
Світлий образ твій у пам'яті нашій.
****
Ти рано пішов від нас, наш улюблений,
Відніс наше щастя й радість.
****
Тихіше, берези, Листям не шуміть,
Сина ............... Ви мені не будіть!
****
Ангеле мій рідний, вибач - винна,
Що не була в годину смерті поруч із тобою.
****
Як багато нашого пішло з тобою,
Як багато твого залишилося з нами.
****
Пам'ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях.
****
Тому, хто дорогим був при житті,
Від тих, хто любить і скорбить.
****
Однією зіркою стало менше на землі,
Однією зіркою стало більше на небі.
****
І серцю боляче, і горю немає кінця.
****
Чому так рано нас залишив,
Так рано в вічність відійшов?
****
Пробач!
Ще побачимось знову з тобою.
****
Лежав би ти - читав би я.
****
Яким же жартом є наше земне життя!
Так думав я. Тепер же - я це знаю.
****
Вічно буде про тебе сльоза матері,
Смуток батька, самотність брата,
Скорбота бабусі й дідуся.
****
Великої скорботи не виміряти,
Слізьми горю не зарадити.
****
Вічна пам'ять про тебе в серцях рідних.
****
Любимо тебе, пишаємся тобою,
І в пам'яті нашій завжди ти живий.
****
Як на трояндах краплі роси,
На щоках моїх краплі сльози.
****
Спи спокійно, милий син,
Всі тебе ми любимо,
Пам'ятаєм і скорбим.
****
Спорожніла без тебе земля.
****
Був праведний і непорочний і ходив перед Богом!
****
І віддячить Господь за справу твою,
І буде тобі повна нагорода від Господа Бога,
До якого ти прийшов, щоб заспокоїтись під Його крилами!
****
Що це за пам'ятник, котрий я зараз бачу?
Це могила людини Божої!
****
Помер він у добрій старості,
Насичений життям,
Багатством і славою...
****
Життя моє - подих!
У вічній пам'яті праведний буде;
Не боїться він звістки лихої!
****
Повернути не можна,
Забути неможливо.
****
От і ВСЕ.
****
І нудно, і сумно,
І нема кому руки подати.
****
Слова і сльози неспроможні передати
Всю глибину нашого горя.
****
Ти завжди в пам'яті нашій.
****
Кохана людина не вмирає,
Вона з нами просто жити перестає.
****
Як рано ти пішов, рідний,
Залишивши нам сум і біль.
****
Ти пам'ять щастя,
Що помчалось геть.
****
Земний шлях короткий,
Пам'ять вічна.
****
Тому, хто дорогим був при житті,
Від тих, хто любить і скорбить.
****
Немає таких слів, щоб виразити
Весь біль і скорботу душі нашої.
****
Тепло душі твоєї
залишилось разом з нами.
****
І серцю боляче,
I горю немає кінця.
****
Любимо тебе,
і в пам'яті нашій завжди ти жива.
****
У серцях людей, залишивши слід,
Пам'ять про тебе вічно жива.
****
Що можна виразити словами,
Якщо серце оніміло? Ти, Господи вчинив,
Що завгодно тобі.
****
Люблячі тебе
****
В руки твої, Господи,
Віддаю дух мій.
****
В цей день весна уже стояла
І серце так хотіло жити.
Тебе в нас, дорогий, не стало
І ми не в силах щось зробити.
****
Хай зігрівають твою домовину
Сонечко вдень, а місяць в ночі
Вічная пам’ть тобі
****
Останній дар тому,
Хто за життя був найдорожчий,
Про кого пам’ять вічно дорога
****
Без вас нам світ не милий,
Без вас нам радості нема
****
І діти, й онуки – все в мене було,
Ще б жити й любити, та сонце зайшло.
****
Не вистачає слів, щоб передати
Великий біль тяжкої втрати.
****
Стоїмо над твоєю могилою,
І слізьми поливаємо її
І не віриться, рідний…,
Що в могилі оцій лежиш ти
****
Важкої втрати пекучий біль
Заповнить нас, не вляжеться з роками
****
Самотня доля у житті не раз
Ще нагадає, що вас нема з нами.
****
Життя забрала мить трагічна
У цвіті мрій і творчих сил
І лине пам’ять птаха вічна
Над змахом дужих його крил
****
Посіяла людям літа свої літочка – житом,
Навчила дітей, як на світі по совісті жити.
Зітхнула… і тихо пішла за межу
****
Немає в морі стільки крапель,
Немає в степу стільки рос,
Щоб обмити наше горе
І гіркоту пролитих сльоз.
****
Ми стежку до вас протоптали
Сльозами її пролили,
Усі ми вас дуже любили
І пам’ять про вас збережем назавжди.
****
Боже милістю Твоєю суди нас
І спаси нас Іменем Твоїм.
****
Пішов рідненький ти від нас
В самому розквіті життя
І в нашій пам’яті навіки, тобі не буде забуття
****
Прощайте, рідні,
Зла доля розлучила нас.
Я так хотів ще жити, дітей ростити і веселити вас.
****
Скільки пролито сліз, скільки болю,
Дорікань на життя і долю.
Залишились без донечки ми,
Осиротілими стали людьми.
****
Мене вже не чекайте, до вас я не прийду.
До мене не спішіть, я вас підожду.
****
Мій муже, тато, наш дідусь, прощай у гробі нині.
В далеку даль пішов від нас, залишив жаль родині.
****
Буйно вітри не шумить, нашого ( ….. ) не будіть.
Нехай він спить спокійним сном під цим святим хрестом.
****
У розквіті віку твого молодого, навіки закрились очі твої,
А те, що тебе врятувати не зуміли,
Прости наша (наш ) рідний ( на ), прости.
****
Хоч рано пішов ( ла ) від нас, і горю нашому немає меж.
Ти вічно в пам’яті живеш.
****
Пішов ( ла ) у вічність ти від нас, до вічного спокою.
А нам лишився тяжкий жаль і смуток за тобою.
****
Сум великий тату ти залишив нам,
Спи спокійно наш рідненький, і ми будем там.
****
Як прийдете на могилу, низько поклоніться.
І за мене й мою душу щиро помоліться.
****
Біль серце стискає гірко плаче душа,
Більшого горя немає як втрата твого життя.
****
Затихло серце що вміло любити,
Спогад лишило як добро творити.
****
Тож нехай буде щаслива дорога,
Щоб вона тебе завела до самого Бога.
****
Рідненький наш, хоч мало ти прожив
Життя бурхливо, мов ріки,
Ти пам’ять нам про себе залишив
І з нами житимеш навіки.
****
Хто мимо проходить моєї могили.
То боляче дуже мені
Хай стане, погляне на квіти пахучі
Политі сльозами моїх батьків.
****
Спустіться тихо на коліна і низько голову склоніть.
Йому судилась домовина у розквіті юнацьких літ.
****
Хоч рано з цим світом розстався,
Та в наших серцях ти навіки зостався.
****
Багато ще жити на думці було,
І може прожив(ла) та сонце зайшло.
****
Тернисту дорогу без щастя і долі
Прожив ти на рідній землі
Тож вічную пам’ять і небо любові
Хай Бог милосердний дарує тобі.
****
Господи до Тебе возношу душу мою.
****
Не корись ти ніколи журбі
Вічная пам’ять, дорогий(га) тобі.
****
Навіщо так рано покинув ти нас,
Твій образ прекрасний навіки вже згас.
Не в силах змиритись з судьбою такою
І плачемо рідний(на) ми всі за тобою.
****
Ти ще не проспівала усіх своїх пісень
І без пори замовкла, наша пташко
Упала тінь на ясний білий день,
Без тебе сумно нам і жити дуже тяжко.
****
Ще трохи прожити на думці було,
Та сонце погасло, за хмари зайшло.
****
Той день, коли твій розум згас
І серце перестало битись
Став самим страшним днем для нас
І ми не можем з цим миритись.
****
Пішов від нас ти дуже рано
Ніхто не зміг тебе спасти.
На серці в нас глибока рана,
Поки живі ми з нами ти.
****
Тебе сховали чорні хвилі
У свій холодний вир води.
І пам’ять чайкою кигиче
З тієї миті, з того дня,
І мати плаче – жити кличе,
І тужить вся твоя рідня.
****
Осиротіла наша хата нема тебе, твоїх порад,
Ніхто нам мами(тата) не замінить
І горе тяжче у стократ.
****
Ми плачем над могилою твоєю
В такий сумний і важкий час.
Лежи покритий тут землею покинув дуже рано нас.